CUSUR Logo

UKRINFORM reports on Energy Dialog III (in Ukrainian)

Повідомлення УКРІНФОРМУ
(розміщення тільки із зазначенням джерела)

УКРІНФОРМ: новини 2008.04.16 06:33:00,
Міжнародне життя 2008.04.16 06:33:00

© 2004 Ukrinform, Всі права застережені.
Використання матеріалів тільки з дозволу Укрінформу.
This e-mail address is being protected from spam bots, you need JavaScript enabled to view it

У ВАШИНГТОНІ УЧАСНИКИ “ТРЕТЬОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО ДІАЛОГУ УКРАЇНА-США” ОБГОВОРЮЮТЬ ПИТАННЯ ЕНЕРГОБЕЗПЕКИ ТА ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ ПРОБЛЕМ В ЕНЕРГЕТИЧНІЙ СФЕРІ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

ВАШИНГТОН, 16 квітня. (Наталія Буквич – УКРІНФОРМ). Загрози для енергетичної безпеки України та держав Європейського Союзу, шляхи подолання проблем в енергетичній сфері обговорюють в американській столиці учасники дводенної конференції “Третій енергетичний діалог Україна-США”. У форумі, де розглядаються питання ефективної політики та економічних пріоритетах у цьому напрямі, беруть участь представники американського Конгресу, урядових установ, бізнес-структур та крупних енергетичних компаній. Українську делегацію на конференції очолює заступник міністра палива та енергетики України Володимир Макуха, повідомляє власний кореспондент УКРІНФОРМу.

Із здобутками двостороннього енергетичного співробітництва та перспективами розвитку українсько-американського енергетичного партнерства присутніх на форумі ознайомив посол України в США Олег Шамшур. Він охарактеризував політичне підгрунтя, яке дозволяє оптимістично оцінювати перспективи двостороннього співробітництва, зокрема щодо проведення консультацій у сфері регіональної та глобальної енергетичної безпеки, спільного видобутку нафти й газу на території України, реалізації проектів у ядерній енергетиці.

Одним із головних підходів, що об’єднує США та Україну в енергетичній сфері, він назвав “визнання неможливості використання енергетики в якості фактора впливу на зовнішню політику інших держав”.

На думку посла, для співробітництва двох держав у цьому напрямі існує досить ефективний політичний інструментарій. Зокрема – Спільна заява президентів України та США 2005 року, схвалена ними два тижні тому Дорожня карта пріоритетів українсько-американського співробітництва та Спеціальна двостороння робоча група з питань енергетики.

Основні пріоритети уряду в енергетичній сфері окреслив у своєму виступі заступник міністра палива та енергетики України Володимир Макуха. Він детально зупинився на політиці залучення іноземних інвестицій за напрямами – видобуток вуглеводнів на шельфі та суходолі, приватизація об’єктів української електроенергетики, а також ядерна енергетика .

Заступник міністра розповів про актуальні завдання української енергетичної політики в РФ, Туркменистані, Азербайджані та Казахстані. Володимир Макуха поінформував присутніх щодо проведення у травні в Україні Саміту з енергетичної безпеки (його політичної та комерційної складових) та підкреслив важливість присутності на ньому американської сторони як стратегічного партнера України.

ВАШИНГТОН, 16 квітня. (Наталія Буквич – Укрінформ). Україна є головним транспортним коридором постачання газу та нафти з Росії та Центральної Азії, тому вона може й повинна відігравати більш важливу роль у досягненні Європою належного рівня енергетичної безпеки. Таке переконання висловив старший науковий співробітник Центру стратегічних та міжнародних досліджень Кейт Сміт, виступаючи на конференції “Третій енергетичний діалог Україна-США”, що проходить цими днями у Вашингтоні.

На думку експерта, вдосконалення прозорості економічної діяльності та законодавчих норм, встановлення тарифів, які б адекватно компенсували реальні витрати виробників, а також диверсифікація джерел енергоносіїв посилять економічні та політичні зв’язки між Україною і Європою. “Якщо Україна зробить відкритим свій енергетичний сектор шляхом використання ринкових цін та зменшення перешкод для надходження іноземних інвестицій, це дасть змогу державі здійснювати більш суттєвий вплив на прийняття рішень у сфері енергетичної політики та може, навіть, змусити Росію провести додаткові реформи у енергетичному секторі її економіки”, зазначив Кейт Сміт.

У цьому контексті експерт рекомендує урядові України якомога швидше запустити в роботу програму, яка б змусила ціну на енергію формуватися за ринковими законами, а у випадку встановлені тарифів на газ та електроенергію – виходити із фактичних витрат на її виробництво. Він пропонує підготувати план поступового підвищення цін на електроенергію, супроводжуючи такі заходи програмами, що б змогли пом’якшити негативний вплив на добробут населення. “Лише за умови існування адекватної цінової політики українські виробники енергії, її постачальники та споживачі почнуть приймати рішення, результатом яких стане ефективне використання та виробництво енергії в Україні”, переконаний Кейт Сміт.

Серед необхідних засобів фахівець називає відновлення приватизації в енергетичному секторі та адаптацію стандартів енергоефективності до тих, що існують у ЄС.

На думку експерта, Сполучені Штати Америки та Європейський Союз повинні надавати Україні технічну допомогу задля досягнення міжнародних стандартів функціонування енергоринку. Західні агенції з питань розвитку мають підтримувати програми щодо проведення оцінки енергетичної галузі за різними показниками. “Присутність іноземних фахівців стимулюватиме процес імплементації найкращих традицій ведення бізнесу щодо імпорту енергоносіїв, їх внутрішнього виробництва, переробки та продажу”, вважає фахівець.

ОДНА ІЗ ПРИЧИН ВІДМОВИ УКРАЇНІ ТА ГРУЗІЇ У ПРИЄДНАННІ ДО ПДЧ ПІД ЧАС САМІТУ НАТО У БУХАРЕСТІ – ЕНЕРГЕТИЧНА ЗАЛЕЖНІСТЬ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН ВІД РОСІЙСЬКИХ ЕНЕРГОНОСІЇВ – СЕНАТОР РІЧАРД ЛУГАР.

ВАШИНГТОН, 16 квітня. (Наталія Буквич – УКРІНФОРМ). Одна із причин відмови Україні та Грузії у приєднанні до ПДЧ під час саміту НАТО у Бухаресті – енергетична залежність європейських країн від російських енергоносіїв. Таке переконання висловив член Комітету з міжнародних відносин верхньої палати Конгресу США сенатор Річард Лугар. Він виступив на конференції “Третій енергетичний діалог Україна-США”, що проходить цими дням у Вашингтоні, повідомляє власний кореспондент УКРІНФОРМу у США.

“Дехто з європейських лідерів вважає, що енергетика – питання економічне, яке має регулюватися законами ринку і не потребує втручання урядів. На жаль, не усі постачальники енергоносіїв дотримуються цих правил. Важко зрозуміти, де закінчується російський уряд і починається “Газпром”, наголосив сенатор. Він нагадав, що протягом кількох останніх років “Газпром” припиняв поставки газу 6-ти різним країнам. На його думку, таким чином керівництво Російської Федерації намагається диктувати власну політичну волю іншим гравцям на міжнародній арені. Сенатор Лугар відзначає, ні ЄС, ні НАТО не підтримали у складній ситуації країни-члени організацій.

“За таких обставин не дивно, що питання приєднання України та Грузії до Плану дій щодо членства в НАТО на Бухарестському саміті було ускладнене проблемами енергетичної безпеки”, підкреслив американський законодавець.

Виходом із ситуації, що склалася в сфері європейської енергетичної безпеки, Річард Лугар бачить у необхідності започаткування широкого трансатлантичного діалогу з питань енергетичної безпеки та формування єдиної енергетичної стратегії країнами НАТО та ЄС. Сенатор підкреслив, що окремі держави Європи продовжують укладати сепаратні угоди з РФ та підривають єдину європейську енергетичну політику. При цьому їхня підтримка таких проектів, як Південний та Північний потік, “поглиблює залежність Європи від “Газпрому”, робить такі держави як Україна вкрай вразливими до скорочення транзиту енергоносіїв та полегшує розділ Європи в контексті питань зовнішньої політики”, переконаний сенатор.

Річард Лугар зазначає, що у найближчому майбутньому Росія у будь-якому разі залишатиметься основним постачальником енергоносіїв для Європи. Однак цей факт не повинен ставити жодну зі сторін у заздалегідь “програшну переговорну позицію”. Саме зараз країни НАТО та ЄС мають суттєві можливості для розвитку більш конструктивних відносин з РФ у сфері енергетики, вважає американський сенатор. Однак для цього трансатлантична спільнота має виробити “прийнятну стратегію енергетичної безпеки, яка б передбачала диверсифікацію енергопостачання Європи, створювала колективний механізм співробітництва з РФ та унеможливлювала використання енергетики у якості інструменту примусу”, підсумував Річард Лугар.