Projects

2019 CUSUR CALENDAR
 
Upcoming Events 2019
US-UA Security Dialogue X
Washington, DC
February 28, 2019
 
UA HES Special Event:
Sobornist' at 100
Ukrainian Museum
May 4, 2019   
 
US-UA BNS Special Event
Washington DC
May 23, 2019
 
US-UA WG Yearly Summit VI
Washington, DC
June 13, 2019

US-UA Energy Dialogue VI
Kyiv, Ukraine
August 29, 2019 
 
UA HES Special Event:
UA-AM Community at 125
Princeton Club/NY
September 21, 2019 
 
UA QUEST RT XX
Washington, DC
October 10, 2019
 
UA HES Forum VII:
LT-PL-UA Relations
Chicago
November 9, 2019   
 

Read more...
 
CUSUR 2016 - Project I
US-UA “Working Group” Initiative

The US-Ukraine “Working Group” Initiative was launched in 2007 in order to secure an array of experts in "areas of interest” for CUSUR and its various forums/proceedings; at the same time, it was hoped that the ‘experts’ might agree to write a series of ‘occasional papers’ to identify “major issues” impacting on US-Ukrainian relations.
Read more...
 
CUSUR 2017 - Project II
Publication Efforts

Recognizing the urgent need to set up proper channels for the maximum circulation of the information/analysis CUSUR possessed or had at its disposal, the Center long focused on having ‘a publication presence’ of some form or another.
Read more...
 
CUSUR 2018 - Project III
DC Occasional Briefings Series

CUSUR did not turn its attention to having a DC presence until summer 2012. Borrowing space when the need arose (particularly for various forum steering committees meetings) from the American Foreign Policy Council, its longest abiding partner, seemed to suffice; an Acela ride from the Center’s NY office did the rest. If there was a concern, it was to open an office in Kyiv.
Read more...
 
Baltic Perspective on UA's NATO Accession Process (Ukr)

ШЛЯХ УКРАЇНИ ДО ЗРІЛОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВНОСТІ КРУГЛИЙ СТІЛ VII
УКРАЇНА ТА ЧЛЕНСТВО В НАТО

Жовтень 17–18, 2006
Вашингтон, округ Колумбія

Промова Посла Естонії у США Юрія Луйка

Насамперед зосереджусь на тому, що лежало в основі нашого успішного вступу до НАТО і ЄС. Ми розуміли, що для того, аби бути успішним, треба зробити відповідні внутрішні реформи. Коли хтось ззовні виступає проти вашого членства в НАТО, ніколи не нарікайте на зовнішню політику. Завжди знайдеться хтось, хто казатиме, що ви ненадійні чи бідні, чи маєте внутрішні етнічні проблеми або нестабільний уряд тощо. Вам треба не зважати на все це, а розв’язувати внутрішні проблеми одна за одною. На щастя, формула „Ми не беремо вас до НАТО, бо Росія цього не хоче” сьогодні не спрацьовує. Політики її не використовуватимуть. Наша країна прямий тому доказ.

ЄС був дуже корисним для нас у тому розумінні, що він має структурований процес щодо вдосконалення політичних, економічних і соціальних питань, має специфічні критерії і стандарти розвитку. Ви можете використовувати ці механізми для провадження своїх реформ. Але ще важливіше те, що коли ви досягли певного рівня розвитку, ЄС надсилає своїх експертів, аби оцінити цей рівень. Це ті експерти, яких ви не можете найняти за гроші. Вони чесні, нейтральні радники, які допомагають рухатись вперед. Щоб вступити до НАТО, необхідно відповідати тим самим критеріям ЄС, плюс критеріям збройних сил, які характерні для НАТО.

Отже, я думаю, що попри складнощі , які існують з огляду на досить-таки „холодний клімат” в Європейському союзі, Україна має рухатися послідовно, рішуче і відкрито провокативно. Вам треба пробитися через цю скляну стелю. Перше, що необхідно зробити всередині держави, – досягти єдності серед еліти в питанні вступу до НАТО. Наш уряд, який загалом був спрямований на Захід, завжди знаходив шляхи порозуміння, компроміси у своєму середовищі стосовно цього питання. ЄС і НАТО це пріоритети, все інше було відсунуто у бік. Навіть питання про приватизацію і оподаткування, навіть особисту якусь неприязнь один до одного було знівельовано. Дві головні мети – ЄС і НАТО – змогли об’єднати еліту. Інакше неможливо проводити реформи, які повинні бути швидкими, хоробрими, відважними.

Друге, про що хотілось сказати. Україна мала багато фальшзупинок під час свого старту, чого ніколи не було в балтійських країнах. Ми розпочали і посунули, як оповзень, все вперед і вперед. Україну не можна порівняти в цьому сенсі з балтійськими країнами. Неправильний старт це дуже небезпечно.

Третє – наша європейська ідентичність. Прибалтійські країни її мають, Україна теж має чітку європейську ідентичність. Але мають місце і наслідки багатолітнього перебування у Радянському Союзі. Навіть ті люди, які ненавиділи Радянський Союз, мимоволі є напіврадянськими. Це не тому, що ми хочемо такими бути, а тому, що у нас була така освіта, ніхто з нами не говорив про принципи Канта, християнство. Нам бракує певних інстинктів. Їх можна розробити, але для цього треба мати таких людей серед лідерів, які реалізовуватимуть ці європейські напрями. Це не може статися в один момент, коли хтось скаже: „О, ви європеєць, ми всі європейці”. Таке не спрацює. Необхідно багато працювати, щоб стати цим європейцем. Колишній президент Естонії Леннарт Мері (я тоді працював в уряді) часто казав нашим міністрам: „Ви поводите себе, як Естонія за часів Союзу” або ”Ви – комсомольці”. Ми ображалися, але зараз, дивлячись назад, думаю, він нам просто нагадував, як легко повернутися до минулого, якщо за всім не пильнувати, як важливо на цьому етапі стояти за європейські цінності.

Одна з них – позбавлення від корупції. Естонія, згідно з індексом корумпованості країн, одна з найменш корумпованих і має набагато кращі позиції, ніж інші європейські країни. Цього ми досягли не тільки завдяки поліцейській роботі, цим ми зобов’язані передусім загальному підходові уряду до корупції. Він був принципово інший. Наприклад, що ми зробили? Ми знищили всі стопори, „зашпаклювали всі щілини”, де бюрократія тримала місце для корупції. Необхідно змінити структуру бюрократії та законодавство, що майже автоматично дасть змогу уникнути корупції, а також налагодити роботу поліції.

Звичайно, є ще чимало інших напрямів внутрішньої політики, над якими слід ретельно працювати, але я зупинюся на двох питаннях зовнішньої політики, які були і залишаються надзвичайно важливі для нас. Це імідж закордоном. Один французький політик високого рангу якось нам сказав: „Знаєте, ви – естонці – не маєте достатньо фантазії, ви не потрапляєте у наше поле уявлення, ми не можемо вас уявити”. Погодьтеся, коли людина відвідала Велику Британію чи Нідерланди, в неї залишається певний імідж про ці країни. А про балтійські країни, Україну люди майже нічого не знають. Так що нам необхідно давати їм інформацію про нас, і не тільки давати відомості, а будувати концепцію, згідно з якою Україна та балтійські країни будуть частиною Заходу. Ми – не Схід у негативному розумінні, ми – частина освіченого люду, верховенства права, історичного Заходу. Вам необхідно мати політиків, які це робитимуть, нестимуть із собою це повідомлення за межі вашої держави, говоритимуть з політиками, науковцями, журналістами Заходу. Наведу приклад нашого колишнього президента. Леннарт Мері поїхав до Франції, з якою у нас були слабкі міжнародні відносини. Мері був дуже освіченою і високоінтелігентною людиною, завжди мав маленьку історичну інформацію, яка була корисна для нього як політика. Наприклад, Мері сказав, що один відомий француз – нащадок знаного архітектора Нотр-Дам де Парі, – ще у середині 19 ст. передбачав, що балтійські країни будуть незалежними. Можливо, це й незначний факт, але ми його політично використали. Врешті-решт, коли президент Франції Жак Ширак приїхав до Естонії, він промовив, що всі французи знають про свого співвітчизника, який ще у 19 сторіччі бачив Естонію вільною країною. І це та кінцева мета, якої ми прагнули. Так само слід чинити і вам, аби врешті почути те, що ви самі сказали про свою західну орієнтацію.

Питання про Росію дуже делікатне, але, думаю, що воно відіграє меншу роль в українському поступі до НАТО, ніж у нашому випадку. По-перше, ми були ніби криголамом, ми пройшли крізь ”червоне світло” Росії першими. По-друге, Помаранчева революція та поведінка західної громади дещо мінімізують цю тему. Попри складнощі, які все ще існують, Україна все ж перебуває у хорошій позиції стосовно Росії.

Насамкінець скажу, що в нашому русі до ЄС дуже допомогли Фінляндія, Швеція, Австрія, бо вони були на той час новими членами ЄС, а також нам допомагали нові члени НАТО – Чеська Республіка, Польща, Угорщина, їхня допомога була дуже корисна. І, звичайно, ми залишаємось відкритими для України, щоб надати їй будь-яку допомогу, якщо це буде необхідно.

 

Past Highlight Events

RT XVII Items of Note
Highlights from Ukraine's Quest for Mature Nation Statehood RT XVII: Ukraine & Religious Freedom, held in Washington, DC on Oct. 27, 2016
 
UA HES SE: UA 25th B-Day
Highlights from UA HES Special Event: 'Commemorating the 25th Anniversary of the Modern Ukrainian State', held at the NY Princeton Club on Sept. 17, 2016
 
US-UA WG YS IV Highlights
Highlights from US-UA WG Yearly Summit IV: Providing Ukraine with an Annual Report Card, held at the University Club in Washington, DC on June 16, 2016
 
US-UA SD VII Items of Note
Highlights from US-Ukraine Security Dialogue VII held on February 25, 2016 in Washington DC
 
UA HES SE: WW2 Legacy
Highlights from the UA Historical Encounters Special Event: 'Contested Ground': The Legacy of WW2 in Eastern Europe, held in Edmonton on October 23-24, 2015
 
Holodomor SE Highlights
Highlights from the UA Historical Encounters Special Event: Taking Measure of the Holodomor, held at the Princeton Club of NY on November 5-6, 2013
 
US-UA SD III Items of Note
Highlights from US-Ukraine Security Dialogue III held on May 19, 2012 in Chicago, IL

  • Former UA Foreign Minister Volodymyr Ohryzko's keynote
 
UEAF Forum VI Highlights
Highlights from UEAF Forum VI, held in Ottawa, Canada on March 7-8, 2012
 
RT XII Items of Note
Highlights from Ukraine's Quest for Mature Nation Statehood RT XII: PL-UA & TR-UA, held in Washington, DC on Oct 19–20, 2011
 
US-UA ED III Items of Note
Highlights from US-Ukraine Energy Dialogue III, held in Washington DC
on April 15-16, 2008
 
© 2019 CUSUR—Center for US Ukrainian Relations